Насамперед, хочу сказати, що подорож – це та річ, яка приваблювала мене завжди, і я безмежно вдячний своїм батькам, що у такому ще юному віці вони дають мені таку можливість.
Про Швейцарію я чув багато, особливо на уроках географії. Проте побувати там у свої 17 літ я і не думав. Проте минулорічна поїздка на Модель ООН у Гренобль дала свої плоди і наша делегація отримала запрошення із Женеви – серця Організації Об’єднаних Націй.
Проте ця подорож виявилася не такою вже і туристично-пізнавальною. Це була справжня ділова поїздка із чітким графіком(підйом о 5:40(мій кореспондант жив за годину їзди від місця проведеня конференції) та повернення о 18 – 19 годині назад), дрескодом, проблематикою(у моєму комітеті - це три питання, які стосуються вирішення проблем біженців) та загальним офіціозом.
Досвід, який приносить конференція(як мовний, так і політичний), не можна порівняти ні з чим іншим. Кожна година проведена там, у приміщенні Всесвітньої метеорологічної органзіції, у залі «Б», де засідав наш виконавчий комітет вищого комісаріату у справах біженців, була на вагу золота. Кожна розглянута резолюція, кожне задане питання і кожна фраза виголошена на дебатах залишили всій слід у моїй мовній культурі французької мови.
Масштаби конференції були величезними, як на мене. Близько 700 задіяних людей: делегати, преса, президія, адміністратори, перекладачі(їм окреме спасибі) – всі ці люди залишили частинку себе там.
Описуючи в загальному мої враження, хочу сказати, що ця конференція принесла мені багато новго, багато речей, до яких я буду старатися тягнутися все вище і вище. Кожен, хто хоче спробувати себе у шкірі політика та випробувати і збагатити свої знання іноземної мови, повинен взяти участь у подібному заході, не обов’язково такого великого маштабу як FerMUN’16.
| 
