Учні 10 – Б класу (класний керівник Парфенюк О.В.) запросили на зустріч випускника нашої школи, учасника Майдану, воїна АТО Кірися Юрія Сергійовича.
Юрію приємно в стінах рідної школи, коли йшов коридорами, згадались шкільні роки. З теплою посмішкою так і зайшов в клас.
Революцію гідності і Майдан бачив не з екрану телевізора. Спочатку на Майдан пішов брат Олексій, а потім і він - покинув роботу і приєднався до протестувальників: «Всі хотіли змін, бо це влада забула, що є справедливість і гідність, вела народ в прірву».
Він багато розповів про пережите. Спочатку думали, що кровопролиття не буде. Просили «беркутівців» не стріляти. І він, колишній «беркутівець», підійшов до них і теж просив повернути зброю в іншу сторону. Натомість отримав добрячих кийків.
«А коли палав Хрещатик, Інститутська і кожна куля здавалась могла бути твоя, коли збивали з ніг, топтали, поливали в мороз водою – страху, говорить Юрій – не було. Навпаки, десь бралась рішучість, впертість, злість і ми відчайдушно наступали і оборонялись. Бо інакше чому ж ми прийшли сюди?»
«Мій брат першим був на Майдані. Ми й там зустрілись. Він був командиром, винахідливім і кмітливим. Беріг друзів. За його голову вороги давали високу ціну. Таких боялися»
Юрій показує осколки, від яких гинуть люди і «свої», адже був поранений кілька разів. «Війна не закінчиться, поки не буде зроблено те, за що загинула перша Небесна сотня і ті, що полягли після них. Хлопцям треба мати силу і добре вчити військову підготовку, бо ворог не дрімає».
З вдячністю говорить про волонтерів. Підірване здоров’я, втрата друзів, і найдорожчого - брата, горе матері – не зробили Юру замкнутим, пригніченим. Він іде до людей життєрадісним, світлим і допомагає таким же «Атовцям» як сам. Мав би мати статус учасника АТО, але треба все добиватись. «Мені нічого не треба. А є такі сім’ї, родини, яким допомога необхідна. Вважаю це своїм обов’язком».
Горіла свічка перед портретами Героїв Небесної сотні і млинівчан, загиблих на війні; полум’яніли гвоздики, які учні віднесли на могилу Олексія Кірися. Це був справжній урок патріотизму.
Революція гідності, Герої Небесної сотні вже ввійшли в історію, яку вивчатимуть з підручників. Присутнім було презентовано книги «Небесна сотня» та «Матеріали до підручника з новітньої історії України».
Наприкінці зустрічі Юрій наголосив, що героїв Майдану і тих, хто захищає Україну на східних кордонах багато, всі вони достойні вшанування. А ми додаємо: герої живуть серед нас. Патріотами не народжуються, ними стають. І ми гордимося тобою, Юрію!
Хрустовська Н.І., завідуюча бібліотеки
| 
